Модернізація реального сектору економіки є основою успішного розвитку України
.
Важка фінансово-економічна ситуація в Україні та військові дії на сході країни негативно позначаються на всій промисловості. Однак, навіть у такій непростій ситуації цілий ряд містоутворюючих підприємств продовжує виконувати не тільки економічні, але і соціальні функції. Запорукою їх успіху є постійна модернізація виробництва.
За підсумками 2014 року промислове виробництво в Україні знизилося на 10,7%. Криза торкнулася всіх базових галузей, починаючи від металургії і хімічної промисловості - і закінчуючи машинобудуванням та видобутком корисних копалин. Єдиною галуззю, яка показала невелике зростання, стало сільське господарство, та й то, завдяки гарному врожаю зерна.
Істотне погіршення економічної ситуації обумовлено, в першу чергу, веденням військових дій на сході України і низьким зовнішнім попитом на тлі накопичених макроекономічних дисбалансів у попередні періоди. Але навіть у такій непростій ситуації цілий ряд містоутворюючих підприємств продовжують виконувати не тільки економічні, але і соціальні функції.
Одним з таких по праву вважається "Інтерпайп сталь". Це перший металургійний завод, який побудований з нуля за роки незалежності України, і найбільший електросталеплавильний комплекс такого типу в Східній Європі. Сучасні технології дали можливість знизити в 2,5 рази викиди забруднюючих речовин в атмосферу в порівнянні з мартенівським способом виробництва сталі. А замкнутий цикл системи водопостачання дозволив повністю виключити скидання промислових стічних вод у річку.
Вражаючі також показники енергоефективності підприємства. Якщо порівнювати з мартеном, "Інтерпайп сталь" споживає в середньому в 2,2 рази менше енергоресурсів. Зокрема, щорічно завод заощаджує до 60 млн куб. м природного газу. Таким чином, із запуском електросталеплавильного комплексу компанія "Інтерпайп" не тільки завершила будівництво своєї вертикальної інтеграції, але і значно знизила вартість виробленої продукції і поліпшила екологічну обстановку в регіоні.
Ще одним зразковим підприємством, яке неодноразово визнавався кращим в Україні, є виробник міндобрив - Одеський припортовий завод (ОПЗ). Тільки в 2013-2014 роках ним було сплачено близько 1 млрд грн податків і зборів. Цей обсяг можна порівняти з річними бюджетами деяких українських обласних центрів, наприклад, Миколаєва (1,11 млрд грн), Полтави (1,04 млрд грн) і Житомира (914,2 млн грн).
Поки інші українські виробники азотних мінеральних добрив значно знижували виробництво аж до повної зупинки, ОПЗ продовжує працювати, незважаючи на постійно зростаючі тарифи на основну сировину - природний газ. Адже витрати на нього становлять 85% загальної собівартості кінцевої продукції.
Запорука успіху ОПЗ - системна модернізація технологічного обладнання та вдосконалення технологічних процесів. На заводі постійно проводяться заходи, спрямовані на енергозбереження. В результаті чого на сьогоднішній день на ОПЗ низька питома витрата природного газу.
Схоже, що керівництво ОПЗ не збирається зупинятися на досягнутому. Існуюча програма модернізації підприємства передбачає інвестиції за рахунок яких планується отримати щорічну економію понад 30 млн куб. м газу та 700 тис. кВт-год електроенергії. При поточній вартості енергоресурсів економічний ефект від впровадження програми вимірюється сотнями мільйонів гривень в рік.
Постійна модернізація зіграла на руку і виробнику комерційних автомобілів "АвтоКрАЗ". Це містоутворююче і бюджетоутворююче підприємство - чи не єдина автомобілебудівна компанія в Україні, яка зараз нарощує своє виробництво і частку на ринку.
На заводі не приховують, що в умовах постійного зростання тарифів на енергоносії домогтися таких результатів не вдалося б без впроваджених раніше енергозберігаючих технологій. Заходи по економії енергоресурсів дозволили компанії скоротити витрати електроенергії на одиницю продукції на 20%, газу - на 60%, використання води та стоків - на 15%.
Приклади ОПЗ, "Інтерпайпу" і "Автокразу" наочно демонструють причини їх успіху і того, як цим великим підприємствам вдалося залишитися гарантом соціальної захищеності їх працівників, незважаючи на важку фінансово-економічну ситуацію в країні. Історія кожного з цих підприємств - доказ того, чого може досягти українська компанія, яка не економить на модернізації свого виробництва.
Що буде з тими підприємствами України, які не будуть займатися впровадженням нових технологій? В українській інжиніринговій компанії "С-інжиніринг", яка розробляє та впроваджує проекти "під ключ", вважають відповідь очевидною.
"Зростання собівартості продукції такими підприємствами зробить їх просто неконкурентоспроможними на ринку", - сказали в компанії.
Провідні економісти підтримують ідею, що Україні необхідно найближчим часом кинути всі сили на модернізацію, переоснащення виробництва та перехід на євростандарти.
"Лише за умови модернізації української промисловості є майбутнє", - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Щоб не залишитися за бортом, підприємства з різних секторів продовжують реалізовувати масштабні проекти зараз. Так фахівці "С-інжиніринг" тільки в 2014 році компанія реалізувала проекти для великих агрохолдингів Kernel і Ukrlandfarming, пивоварної компанії InBev, Київського картонно-паперового комбінату, масложирової компанії "Дельта-Вілмар СНД", виробника соняшникової олії Noble Resources Ukraine, меткомбінату "Азовсталь" і виробника цукру "Т-Цукор".
Ніякі закордонні запозичення і кредити не можуть підняти економіку, переконані економісти оскільки добробут країни тримається на реальному товарному виробника. І тільки розвиток реального сектору економіки є основою успішного майбутнього України.
